Адаптація та інтеграція ВПО

Адаптація та інтеграція ВПО через їх творчу, професійну та громадську реалізацію

Адаптація та інтеграція ВПО через їх творчу, професійну і громадську реалізацію – враження від конференції

24 квітня 2024 року 3 години поспіль ми працювали у рамках конференції з питань підтримки ВПО на тему: «Адаптація та інтеграція ВПО через їх творчу, професійну і громадську реалізацію».
Організаторами виступили ГО «Одеський інститут соціальних технологій» разом із ГО «Сприяння ВПО «Подолання» в рамках проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Прозвучали привітання від Діани Триби, директорки Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Міністерства культури та інформаційної політики, яка й сама має статус ВПО, а також від представників Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій України, Міністерства соціальної політики України.

Модерував роботу конференції Андрій Крупник – директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», доцент Науково-навчального інституту публічної служби та управління НУ «Одеська політехніка», керівник проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію».

Ділимося теплом своїх сердець

Відгук Анжели  Білодід (ВПО з м.  Маріуполя) про  творчі кластери у  житті переселенців.

Одеські миттєвості весни очима Володимира Богатирьова: краєзнавча екскурсія

Краєзнавчий кластер, що діє в межах реалізації проєкту, відтепер має власних, фахових екскурсоводів.
Восени 2023 року за ініціативи та підтримки громадського діяча, історика, керівника туристичної агенції «Тудой-сюдой» Олександра Бабіча відкрилися курси гідів-екскурсоводів для вимушено переміщених осіб. Головною метою курсів організатори визначали передусім психологічну підтримку ВПО.

Різноманітною підтримкою ВПО в Одесі й регіоні переймається багато громадських об’єднань, маючи спільним завданням їх ефективну інтеграцію в нове середовище. Про це зазначив й Олександр Бабіч, підкресливши: «це процес адаптації для тих, хто був вимушений залишити свої домівки з-за окупації. Наша психологічна допомога: люди пізнають щось нове, починають цікавитися, все це відволікає від важких спогадів про війну».

Навчання тривало чотири місяці. На курси гідів-екскурсоводів записалися маріупольці, миколаївці, жителі Херсонської області. Серед слухачів курсів були й активні учасники творчих кластерів нашого проєкту – донеччанин Володимир Богатирьов, який знаходиться в Одесі ще з першої хвилі переселенців 2014 року та Анастасія Захарова, яка приїхала з Миколаєва.

Доцільно було саме «своїм» гідам запропонувати здійснити першу екскурсію для «своїх».

Прекрасний весняний суботній день – теплий, сонячний, серед квітучої зелені – обрали для прогулянки містом учасники проєкту.

Розпочалася екскурсія на Соборній площі з розповіді про її головні історичні пам’ятки й до розмови охоче долучалися одесити, доповнюючи її цікавими й маловідомими фактами.

Дещо про інтеграцію ВПО у громаду

Коротке інтерв'ю на тему інтеграції ВПО у приймаючі громади від людини, яка сама є не лише переселенцем, а й адвокатом, сертифікованим тренером Міжнародної організації праці, доцентом Бердянського університету менеджменту і бізнесу, кандидатом історичних наук.

Громадська участь – навчання через досвід

Різноманітні практики громадської участі в Україні активно запроваджуються особливо в останні роки. У громадах з’являлися електронні петиції, бюджети участі, консультації, громадські простори, організовуються наглядові ради в комунальних підприємствах, діють антикорупційні інструменти, громадський контроль та багато інших варіантів громадської участі, практики з прозорості роботи місцевих рад.

З початком повномасштабного вторгнення армії російської федерації в Україну Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території нашої держави були запроваджені певні обмеження конституційних прав і свобод громадян. В рамках дії Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було частково обмежено взаємодію органів місцевого самоврядування із громадськістю.

Реалізація проєкту ОІСТ «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію» має на меті залучення внутрішньо переміщених осіб до громадського життя. Южненська громада Одеської області є однією з пілотних громад проєкту, тому саме тут відбувся семінар-тренінг «Інструменти громадської участі в умовах воєнного стану. Самоорганізація та взаємодопомога у діяльності ВПО».

Партнерська організація проєкту «Центр соціального партнерства» з міста Южного залучила до участі в семінарі зацікавлених переселенців, які обрали Южненську громаду місцем свого перебування.

На зустрічі з новими мешканцями Южненської громади були розглянуті важливі питання, що стосувалися детального знайомства з інструментами місцевої демократії та особливостями їх застосування в умовах воєнного стану.

Також організаторами зустрічі – керівником проєкту Андрієм Крупником та керівницею громадської організації Ларисою Шегидою – акцентувалася увага на формах взаємодії влади і громадськості, впливу громадськості на владу, самоорганізації та взаємодопомоги у територіальних громадах за участі ВПО.

Тернистий шлях від хобі до професійної виставки

Учасники художнього кластера охоче вирішили підтримати та привітати Вікторію ЄРМОЛАЄВУ, маріупольчанку, художницю, чия власна персональна виставка відкрилась в артпросторі «Діалоги» у самому серці міста Одеси.

Ця виставка називається «Киця на віконці» та має шалений успіх, адже частина робіт вже придбана або заброньована як маріупольчанами, так і одеситами.

На усіх полотнах – коти та кішки у різних місцях, різних позах, намальовані різними кольорами, деякі картини психоделічні, що спричиняють сильне психічне збудження, подібне до наркотичного стану, а деякі полотна створені в дусі сюрреалізму.

 

Починала свій творчий шлях Вікторія ще у рідному Маріуполі. Саме там охоче малювала, але

війна внесла свої корективи. На жаль, усі творчі доробки пані Вікторії лишилися в окупованому Маріуполі, їй вдалося врятуватися лише з чоловіком та матерями, які дуже хворіють.

Вікторія дуже любить котів та мала вдома чотири тваринки, проте вивезти їх не вдалося: двоє з котиків загинули під час воєнних дій та постійні обстріли, а двоє тваринок ще лишаються живими – під наглядом сусідів.

Тож Вікторія намагається через знайомих отримати хоча б якусь інформацію про своїх домашніх улюбленців та просить їх підтримати та нагодувати.

Олекса Різників: літературна зустріч з ВПО.

Особлива вдячність Володимиру Богатирьову за відеоматеріал.

Зустріч з письменником, публіцистом, громадським діячем Олексою Різниковим. Читання поезій Анжелою Білодід, Лілією Кузьменко, Ларисою Гордєєвою, Раїсою Маліковою. Музичний виступ Анатолія Себова на тексти Юрія Работіна. Враження, емоції, оплески, світлини, подяки.

Всі дороги ведуть додому: поетичні читання літературного кластера

Березень багатий на визначні події для книголюбів і всіх, хто щодня опановує мистецтво слова. Навесні відзначається й День поезії – свято словесної чуттєвості й довершеного вміння кількома словами висловити невисловлюване. 

Щорічно 21 березня за ініціативою ЮНЕСКО святкують Всесвітній день поезії. Саме поезія найпершою реагувала на всі події, що змінювали хід історії та життя людини, саме вірші в усі війни першими линули з фронту, сповнені незагоєних ран. Фото усі.

Всесвітній день поезії – гарна нагода подбати про поетичну іскру, послухати відомих поетів, почитати свої вірші. До того ж цьогоріч вітчизняні інституції – Український інститут книги, Одеська обласна бібліотека імені М. Грушевського проводили день поезії під гаслом: «Всі дороги ведуть додому».

Саме так вирішили провести день поезії учасники літературного кластера, що діє в межах реалізації проєкту ОІСТ. Ми та регіональні медіа вже неодноразово писали про виступи відвідувачів літературного гуртка, а цього разу на думці було об’єднати творчі ініціативи відомих майстрів поетичного слова та жінок-поетес з числа ВПО.

«Вільна. Незалежна. Соборна»: виставка акварелей луганчанки

Робота образотворчого кластера в межах проєкту ОІСТ передбачає не лише проведення майстер-класів з викладачами, а й участь художників-аматорів у виставках та вернісажах.

До партнерської організації проєкту – Одеської обласної бібліотеки імені М. Грушевського звернулася Юлія ШАРАПОВА – переселенка з Луганщини ще з 2014 року. Пані Юлія з чоловіком змушені були покинути рідні місця й перебратися до Одеси. Життя в нашому місті складалося по-різному, незмінним було одне: жага до малювання.

«Мене надихає все прекрасне навколо мене. Коли я дивлюся на море, гори, птахів, тварин або

просто бачу тінь цікавої форми, одразу думаю, як буду їх малювати... Іноді мені здається, що акварель може замінити мені повітря, хоча це досить важкий, але все ж мій улюблений матеріал, який захоплює мене у процесі малювання своєю витонченістю та чарівністю процесу», – розповідає про себе й своє захоплення пані Юлія.

Наразі у творчості художниці два основні напрямки: природні та міські пейзажі. Серед пейзажів переважають зображення міст: улюбленого Луганська, Києва, Львова, Одеси, інших міст і містечок України.

У Львові облаштували інтеграційний хаб для ВПО

У Львові облаштували хаб для ВПО, оснащення якого реалізується міжнародною гуманітарною організацією CORE за підтримки American Red Cross.

У Львові облаштували інтеграційний хаб для ВПО. Його створили, щоб допомогти внутрішнім переселенцям у Львові почуватися комфортніше на новому місці й інтегруватися у громаду, інформує Мінреінтеграції.

Долаємо, допомагаємо, перемагаємо!

Одним з напрямів реалізації проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію» є участь в громадських ініціативах спільно з представниками громадського сектору Одещини.

Наше знайомство ще з однією організацією – представницею громадського сектору Одеси – Центром «Вотум» вилилося в плідну співпрацю.

Місія громадської спільноти Центр «Вотум» визначається як сприяння створенню мирного, інклюзивного та рівноправного суспільства.

Серед напрямків діяльності організації зазначено надання психосоціальної та гуманітарної допомоги соціально-вразливим групам населення. Саме на цьому аспекті зосередили зусилля в розробці майбутньої співпраці ГО ОІСТ з Центром «Вотум» і громадською організацією сприяння переселенцям «Подолання», що створена в межах реалізації проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції».

Молода організація «Подолання», учасниками якої є переважно представники ВПО, поступово долучається до суспільно-важливої діяльності. Значну підтримку морального та матеріального спрямування надають учасникам організації досвідчені «гравці» з Одеського інституту соціальних технологій та інші громадські утворення Одещини.

Співпраця з ВПО у навчальних та виховних закладах

В рамках реалізації проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію» візит директора ГО «Одеський інститут соціальних технологій» Андрія Крупника та заступника директора Алли Орлової до міста Южне мав на меті налагодження партнерських стосунків з представниками місцевих органів влади та обговорення шляхів впровадження дорожньої карти проєкту.

Експерти ГО взяли участь у нараді керівників закладів освіти Южненської територіальної громади за попередньою домовленістю із заступником міського голови ‒ начальником управління освіти громади Оленою Баранецькою.

Андрій Крупник розповів освітянам про діяльність ГО «Одеський інститут соціальних технологій», спрямовану на допомогу та підтримку внутрішньо переміщених осіб з метою їх адаптації та інтеграції у нові громади, про напрями роботи Інституту, а саме про залучення ВПО до творчої діяльності у фотографічному, художньому, літературному кластерах.

Керівник організації наголосив на актуальності такого підходу загалом – адже в Южненській громаді проживає понад 5 тисяч переселенців, з яких майже 1 400 ‒ діти до 18 років.

Окремо учасників наради керівник проєкту ознайомив з результатами опитування представників ВПО Одещини, яке виявило проблеми з їх перебуванням у громадах, зокрема щодо відношення до дітей в навчально-виховних закладах.

Присвячено Україні!

Будиночок, що вцілів. Колаж Суспільне Миколаїв

ЧОРНА ДАТА 

Два роки смутку, два роки втрат,
"В гостях два роки колишній брат",
Жахів два роки й поневірянь,
Ворожі кроки в добу знущань.

Чому вбивають? Так люблять кров?
Бо забувають, а Бог є любов!
Хижак вбиває, щоб далі жити,
А у людей як? Є що ділити?

Вік технологій, епоха знань,
Шок від наруги і руйнувань!
Не сотворити собі кумира,
Багато фальші у лицеміра.

Згорілі села. Нема ідей?
Зітлілі душі в тілах людей.
Щось є страшніше?Хто скаже мені?
Нещасна мати в чорній хустині...

Ви в очі їй колись подивились?
Вона ще жива. Може ви помилились?
Вселенський смуток-чорна хустина...
Лавровий вінок ще вдягне Україна.

24.02.24р. Лілія Кузьменко.

Два роки Україна мужньо протистоїть російській агресії. Два роки смутку, трагедії, горя й водночас міцності, спротиву, допомоги, надії та віри.
Команда проєкту поділяє почуття й емоції, висловлені у вірші Лілії Кузьменко, яка змушена була покинути рідне місто - Нову Каховку.
Пані Лілія є учасницею літературного кластеру, її поезії присвячені Україні, друзям, близьким, героїчним захисникам нашої землі й вселяють віру в нашу перемогу!

У Чорноморську відбулася творча зустріч з поеткою Анжелою Білодід

У Чорноморській міській бібліотеці ім. Івана Рядченко відбулася творча зустріч з поеткою Анжелою Білодід. В рамках заходу презентували її книги “Маріупольський щоденник, невигадана історія” та ліричний фото альбом “Я не поет”.

Інтеграція внутрішньо переселених осіб у приймаючих громадах: про виклики та успішний досвід

Антикризовий медіа-центр : У студії Лілія Дуднік, проєктна менеджерка ГО «Асоціація «Відродження та розвиток» .

Джерело

Учасники фотокластера удосконалюють навички

Ми вже розповідали як цікаво та пізнавально проходили заняття в магазині фототехніки «Папарацці».

На одному з занять фотографи-аматори працювали з моделями. Але так щастить не завжди, тому на наступному майстер-класі фотографині-переселенки вирішили теж позувати одна одній.

Для цього знайшлося цікавий зелений куточок, ротангове крісло та кам’яну лавку і протягом фотосесії встигли зробити короткі історії з власною участю.

Не лишилися вони і без домашнього завдання: треба було надіслати моделям усі фото, а також відібрати найкращі на погляд фотомайстрів три з них, обробити та розмістити у спільному чаті учасників навчання.

Один з уроків майстриня Інга присвятила вивченню спеціальних програм, призначених обробці

світлин. Учасники уроку дізналися про найбільш популярні з них та почули про їх технічні можливості. Пані Інга наголосила, що Adobe Photoshop Lightroom ‒ графічний редактор, який використовують, зокрема для корекції кольору, освітлення та ретушування. За допомогою програми знімки можна стилізувати під старовину, накладати різні градієнти, за потреби здійснити тонування, зробити корекцію кривих, здійснити обтинання зображення.

Творчість, яка об’єднує, надихає, дарує надію

Знайомство з Южним, що розпочалося з екскурсії містом, продовжилося творчим майстер-класом в рамках образотворчого кластера й виставкою художніх напрацювань аматорів-переселенців.
Слід зазначити, що місцеві мешканці, які залишилися в місті та представники ВПО, які знайшли прихисток в Южному, не втрачають ентузіазму та продовжують щодня розвивати культурне життя у місті, збагачуючи його цікавими заходами та подіями.

Зокрема, у місті часто відбуваються цікаві концерти дитячої творчості, до участі в яких долучаються й діти з-поміж ВПО. Тут лунають українські народні та сучасні популярні пісні, декламуються вірші та відбуваються танцювальні виступи з латиноамериканськими та сучасними танцями.

Під час одного з візитів представники культурних установ міста запросили учасників проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію» на творчий захід до місцевого будинку культури.

Гості з задоволенням переглянули концерт та зустрічали кожного учасника гучними оплесками.

Однак і самі гості приїхали не з порожніми руками – ГО «ОІСТ» також вирішили урізноманітнити творче життя южненців та представників ВПО й організували цікавий захід у Палаці культури міста.

"Я наче сиджу в бункері й через маленьке віконечко дивлюся на світ", - історія жительки Маріуполя

Журналістки Інтента поспілкувалися з авторкою щоденника.

Анжела Білодід - авторка маріупольського щоденника "Невигадана історія", який складається із записів подій та думок у шкільний зошит та фотографій від 24 лютого до 16 березня 2022 року. Виїхати раніше 14 березня було неможливо, гуманітарна катастрофа, постійні артилерійські та авіаційні обстріли в центрі Європи у 21 столітті.

Фото: Анжела Білодід

Фотоальбом-книжка "Невигадана історія": про що він?

Ми знаходились в Маріуполі 24 лютого, виїжджати не збиралися, тому що працювали в порту. Мій чоловік відповідальна людина, треба було організовувати поки був зв'язок доставлення хліба, борошна тощо. Згодом зв'язок взагалі зник. Вже 2 березня в Маріуполі видно підбили підстанцію і зникло світло, відповідно й вода, а увечері 6 березня зник газ. Ніяких благ цивілізації не стало. А під постійними бомбардуваннями ти знаходишся в такому стресовому стані, що плутаються думки, події. Ти собі не належиш, а намагаєшся вижити. І для того, щоб нічого не переплутати, а може для того, щоб самій не зійти з розуму я почала записувати у шкільний зошит. Спочатку, які за день відбулися події - досить стисло.

7 березня я перший раз вийшла з дому, до цього взагалі не виходила. Чоловік на машині їздив в порт, привозив їжу, був моїм зв'язком, зовнішнім світом. Бо мені було лячно, мене трусило всю, я плакала багато і весь мій світ замкнувся в одній квартирі. Коли трошечки стихало або віддалялося бомбардування, то виглядала з балкона, те що бачила іноді фотографувала телефоном. Наприклад, як привезли воду, велика така помаранчева машина, зазвичай з таких машин у нас поливали рослини.

Знайомство з Южним: коротка, але цікава екскурсія

За 40 кілометрів від Одеси розкинулось одне з наймолодших міст Півдня України – місто Южне.
В кінці 70-х років минулого століття в південному районі Одеської області почав будуватися припортовий завод. Тоді ж працівники Одеського припортового заводу на загальних зборах прийняли рішення про присвоєння назви селищу, що створювалося навколо.

Була внесена одна пропозиція назвати російською мовою селище Южне. Це було характерно для російськомовного середовища того часу. Наразі в місті тривають суперечки про доцільність перейменування Южного й слід відзначити, що саме нинішній колектив заводу виступає за те, аби назву міста переклали на Південне. Так пояснює їх позицію в цьому питанні директорка місцевого музею Тетяна Єрошенко.

В реалізації завдань проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву
демократію» командою ГО «ОІСТ» місто Южне та южненська громада обрані одними з пілотних. Тому знайомство з краєзнавчими особливостями та пам’ятними місцями Южного стало одним з перших заходів, що здійснили внутрішні переселенці в місті.

Лариса Шегіда, голова ГО «Центр соціального партнерства», яка мешкає в Южному, розповіла, що в Україні місто відоме передусім тому, що тут розташоване одне з важливих стратегічних підприємств, що мають значення для економіки і безпеки України – Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод». Підприємство розташоване на березі Малого Аджалицького лиману, в 35 км від Одеси. Загальна площа території становить близько 250 га.

Історія, яку має почути світ: маріупольський щоденник Анжели Білодід

Історія Анжели Білодід, викладена в короткому, але разючому за силою і трагізмом щоденнику розпочинається передмовою, де маріупольчанка згадує: «Коли 19 грудня 2021 року біля драмтеатру впала головна новорічна ялинка міста, я гнала від себе погані думки...Ну що поганого може статися з цілим містом у XXІ столітті?».

Але сталося. З усією країною, кожною громадою, з кожним українцем.

Анжела Білодід разом з чоловіком змогла виїхати з обстрілюваного, холодного, майже
замерзлого без опалення, світла та води міста 16 березня 2022 року. Дорога до Одеси була довгою та виснажливою. Дуже-дуже поступово родина Анжели адаптувалася до іншого міста, іншої громади, нового оточення.

Команда ГО ОІСТ познайомилися з цією сильною й талановитою жінкою ще у 2022 році, під час реалізації першого проєкту: «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», коли долучала до участі у творчих кластерах, до психологічного відновлення людей, які через російську агресію покинули свої домівки.

Ще в Маріуполі Анжела захопилася фотографією. Перша виставка її світлин відбулася в місті у 2012 році, а через п’ять років Анжела Білодід вже очолила міський народний фотоклуб «Берег». Тож серед найнеобхідніших речей, які похапцем збиралися під вибухи під час виїзду з Маріуполя опинився фотоапарат. І Анжела стала однією з найактивніших учасниць фотографічного кластеру, а також одеського міського клубу фотографів «Фотон-2».

Українська книга для бібліотек Херсонщини: акцію завершено, допомога триває

В листопаді 2022 року за ініціативи заступниці директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослави Різникової була оголошена акція, метою якої був збір українських книжок для знищених російськими окупантами бібліотек Херсонської області.
ГО ОІСТ в межах реалізації проєкту долучився до цієї ініціативи влітку 2023 року, коли багато людей, які самі втратили домівки, купили нові книги й принесли до бібліотеки.
Акція тривала, й нарешті 2 грудня 2023 року, коли «культурний десант» херсонців завітав до Одеси, відбулася передача книг безпосередньо представникам херсонських бібліотек.

Всього представниками громадських організацій, національно-культурних товариств, творчих
спілок, депутатів, науковців, дипломатів, родин, небайдужих мешканців Одещини було зібрано 1 558 примірників книг на суму 256 368 грн!

В урочистій атмосфері в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Грушевського за участі заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Дмитра Радулова, директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Олени Олійник, начальника управління культури Херсонської міської ради Світлани Думинської відбулася передача зібраних книжок.

Спеціальні уроки, поради, методи: як удосконалюється майстерність фотографів

Згадуючи теплі осінні дні й роздрукувавши світлини для чергової виставки, розповідаємо про заняття фотографічного кластера.

На одному з навчань, організованих ГО ОІСТ за підтримки магазину фототехніки Paparazzi, учасники вчилися працювати з витримкою. 

Цього разу у фокус фотокамер потрапили як самі учасники фотошколи та перехожі, які знаходилися у русі, так і автівки й трамваї, що рухалися вздовж вулиці. Метою фото майстри визначили різко спіймати об’єкт у русі при різній витримці.

Майстриня пані Інга розповіла як покращити світлину, зробивши темне фото світлішим і як варіювати кольори, користуючись налаштуваннями фотокамери.

Фотографам-аматорам пояснили як користуватися спеціальними фільтрами, щоб не було відблисків на фото, рекомендували користуватися блендою, щоб захистити фотокамеру під час падіння або удару, а також штативом, який фіксує камеру й дозволяє втілити чимало задумів фотографа. 

Під час фотовправ частина групи навіть лягала на тротуар і фотографувала іншу частину групи, яка швидко рухалася навколо пані Інги, намагаючись створити ефект розмиття, потім учасники мінялися ролями. Цікавою була й практика фотографування у польоті мокрого тенісного м’яча із краплинками води.