Книга як зброя: відновлюємо бібліотеки Херсонщини

Фото Олександра Бабіча

Щорічно 9 серпня у світі відзначають день книголюба (Book Lovers Day). Таким чином вшановувати книгу запропонували в Сполучених Штатах Америки, звідки свято розповсюдилося по всьому світу. Фото

Найбільш дотичними до свята є ті, хто пише книжки – поети та письменники, ті, хто їх розповсюджує – видавництва, книгарні, бібліотеки, а також  ті, для кого книжки створюються – читачі.

Бібліотеки виступають сьогодні, в умовах воєнного й цивільного протистояння північному сусідові, важливим форпостом на культурному фронті. Поширення правдивої, не викривленої інформації, проведення різноманітних заходів – історичних лекцій, літературних зустрічей, презентацій художніх новинок – такими є основні напрями роботи публічних бібліотек Півдня України. Саме так працює під час воєнного стану Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М. С. Грушевського – партнер проєкту.

Однак цього не можна сказати про школи, бібліотеки, інші заклади освіти й культури, що опинилися як на тимчасово окупованих територіях, так й звільнених від російських окупантів. Тому це свято останні півтора року в Україні, як і будь-яке інше, затьмарене війною. Російське вторгнення зумовило серед всіх трагічних наслідків й знищення бібліотек та руйнацію культурних установ. Одеські волонтери, зокрема Олександр Бабіч, фіксують страшні руйнівні наслідки ворожих обстрілів на звільнених херсонських землях.

Фото Олександра Бабіча

Тому цього річ відзначення Дня книголюба було присвячене збору книжок для знищених бібліотек сусідньої Херсонщини.

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара – найбільш а бібліотека Херсонщини і найбільша книгозбірня серед обласних бібліотек України. До повномасштабного російського вторгнення її фонди налічували близько мільйона примірників 45-ма мовами світу.

Російські окупанти пограбували бібліотеку, вивезли цінні історичні видання. 19 листопада 2022 року Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара зазнала руйнувань від обстрілів окупантів. Було пошкоджено близько тисячі квадратних метрів скла віконних блоків, стелю і двері. Попри постійні обстріли бібліотека продовжує роботу. Її працівники, небайдужі читачі й меценати рятують фонди та консервують будівлю.

Відразу після звільнення міста, незважаючи на постійні ворожі обстріли, почалося активне відновлення всіх державних інституцій. В листопаді 2022 року управління культури Херсонської міської ради з проханням підтримати Всеукраїнську акцію «Українська книга – українській Херсонщині».

Цей заклик підхопила заступниця директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослава Різникова, звернувшись на своїй сторінці в мережі фб до жителів Одещини: «Друзі! Підтримаймо Херсонщину! Після звільнення тимчасово окупованих територій, необхідно допомогти наповнити бібліотечні фонди Херсонщини якісною українською літературою. Приносьте гарні й добрі книги до пункту збору в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М. С. Грушевського».

До оголошеної ініціативи швидко долучилися представники міжнаціональних меншин,
релігійних конфесій, громадські організації, переселенці, небайдужі містяни.

Одеський інститут соціальних технологій охоче приєднався до акції, закликавши учасників проєкту підтримати херсонців книжками та журналами. Як не дивно, люди, які самі втратили разом з житлом власні бібліотеки, охоче відгукнулися на прохання про допомогу.

Маріупольчани, миколаївці, кримчани, представників херсонських громад, які наразі знайшли прихисток в Одесі, принесли до бібліотеки дарунки для знищених ворогом бібліотек.

Любов Грідчина, маріупольчанка, а нині вже одеситка, викладачка курсів української мови в межах попереднього проєкту, принесла декілька книжок, які охоче рекомендує до прочитання. Пані Люба з власного маріупольського досвіду знає як ставилися до українських книжок окупанти – «найцінніші видання вивезли на свою територію, а інші спалили», - поділилася викладачка з кореспондентами ТВ «1+1».

Лариса Гордєєва, якій вдалося вибратися з затопленої Голої Пристані, долучила до колекції, що збирається, поетичну збірку, в якій є і її вірші. Жінка поділилася гіркими  споминами про недалеке минуле – підготовку до друку власної книжки – поезій, написаних останніми роками. В березні 2022 року збірка вже мала прямувати до свого читача. Якби не війна, якби не окупація Херсона.

Алла Орлова провела кропітку роботу перед даруванням книг: маючи значну власну колекцію книжок з автографами авторів, пані Алла попередньо запитала у них дозволу передати книжки бібліотекам Херсонщини.

 
Ірина Бужина, учасниця команди проєкту, не могла пройти повз таку важливу подію. Викладачка психології, професор кафедри сімейної та спеціальної педагогіки та психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського, доктор педагогічних наук добре розуміється на значенні, силі й важливості слова й мови, про що й наголосила у своєму виступі.

Лідія Чала, переселенка з Маріуполя, заздалегідь підготувалася до акції – в переписці з письменником Анатолієм Сахно запропонувала йому підтримати сусідів-херсонців. До активу подарованих книг додалися два романи письменника з щемкими авторськими надписами.

ГО ОІСТ надало перевагу навчальній та методичній літературі. Відбудова й модернізація звільнених територій потребують управлінських знань, тому було підібрано комплект літератури з публічного управління.

Ярослава Різникова висловила щиру подяку всім, хто відгукнувся на прохання про подарунок книжок, зазначивши, що лиш такими спільними зусиллями, лиш такою спільною підтримкою одне одного ми зможемо наблизитися до Перемоги й допомогти нашим героїчним Збройним Силам.

Фото Української Служби інформації

Під час акції присутні не лише дарували книжки, а й ділилися власними історіями переселення, пошуку нових місць облаштування, пошуку нових знайомств, нових друзів.

Зустріч, що об’єднала всіх книгою, милосердям і вдячністю, закінчилися літературним майстер-класом, який провела Любов Грідчіна.

Учасники вправлялися в умінні швидко й змістовно читати скоромовки, промовляти складні словосполучення, повторювати прислів’я та приказки.

Наостанок всі домовилися зустрітися знову, щоб поповнити колекцію книжок, яка вже восени має бути передана багатостраждальним бібліотекам Херсонщини.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».