В кінці 70-х років минулого століття в південному районі Одеської області почав будуватися припортовий завод. Тоді ж працівники Одеського припортового заводу на загальних зборах прийняли рішення про присвоєння назви селищу, що створювалося навколо.
Була внесена одна пропозиція назвати російською мовою селище Южне. Це було характерно для російськомовного середовища того часу. Наразі в місті тривають суперечки про доцільність перейменування Южного й слід відзначити, що саме нинішній колектив заводу виступає за те, аби назву міста переклали на Південне. Так пояснює їх позицію в цьому питанні директорка місцевого музею Тетяна Єрошенко.
В реалізації завдань проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву
демократію» командою ГО «ОІСТ» місто Южне та южненська громада обрані одними з пілотних. Тому знайомство з краєзнавчими особливостями та пам’ятними місцями Южного стало одним з перших заходів, що здійснили внутрішні переселенці в місті.
Лариса Шегіда, голова ГО «Центр соціального партнерства», яка мешкає в Южному, розповіла, що в Україні місто відоме передусім тому, що тут розташоване одне з важливих стратегічних підприємств, що мають значення для економіки і безпеки України – Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод». Підприємство розташоване на березі Малого Аджалицького лиману, в 35 км від Одеси. Загальна площа території становить близько 250 га.
Завод виготовляє добрива – аміак та карбамід, сировиною для виробництва яких слугує природний газ. І хоча ще з 2021 року завод тимчасово припинив свою роботу, в умовах війни – це практично єдине профільне підприємство України, де максимально збережене технологічне обладнання з перероблення нафти. Під час екскурсії містом нам розповіли, що у 2024 році планується відновлення роботи підприємства. Про це йдеться у «Програмі соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області на 2023 рік та основні напрями розвитку на 2024-2025 роки», яку на засіданні сесії підтримала Одеська обласна рада.
Екскурсанти охоче прогулялися красивою набережною, помилувалися морським пейзажем.
До війни на рейді біля Южного завжди було багато морських суден та лоцманських буксирів, що
спрямовували їх до портів. Військова агресія росії зумовила припинення перевезень морем, тож відтепер море біля Южного виглядає порожнім.
Зараз набережна огороджена колючим дротом, що нагадує про перебіг воєнних дій, проте це не заважає насолоджуватися місцевими родзинками та колоритом.
Саме місто теж переважно порожнє – багато містян працюють в Одесі, багато виїхало за кордон, бо Южне постійно потерпає від обстрілів.
Так само славилося Южне морським відпочинком – сюди охоче їхали поцінувачі сімейного відпочинку, яким хотілося близькості моря й відсутності міського шуму. Попри нерозкрученість у масштабах України в докарантинний та довоєнний період в 33-тисячне Южне за сезон приїжджало до 100 тисяч туристів.
Але зараз южненці проводять вільний час в красивих скверах і парках, їх у місті чотири – всі вони мальовничі й зелені. У парках та скверах квітнуть різноманітних відтінків сортові троянди та яскраві кущики хризантем. Місто потопає у барвах, зелених кущах, соснових деревах, туях, плодових деревах та багаторічних насадженнях. Парки прикрашені альтанками для відпочинку містян.
Найбільший тематичний сквер (площею майже пів гектара) присвячений найближчому сусіду по морю – турецькому місту Кемер. Тут можна побачити зменшені купальні Клеопатри, скелі Каппадокії та фотозону у вигляді кованих амфор.
Під час краєзнавчої екскурсії переселенці прогулялися китайським садом, можна зустріти драконів та прогулятись по декоративному містку, інший сквер прикрашають ковані елементи: вхідні арки, альтанки, ліхтарі, лавки та гойдалки – виконані у кремових кольорах.
«Маленька Грузія» – один з тематичних парків Южного – присвячений грузинському місту
Кобулеті, тут екскурсанти відпочили в затишних альтанках, гротах, прогулялися вздовж укотворних пагорбів. Всім дуже сподобалися величезні амфори з вином – елементи ландшафтного дизайну.
Учасники проєкту охоче гуляли містом, відвідали Парк за Палацом культура «Дружба», Фонтан «Парад планет», площу Перемоги, набережну міста та прилеглий до неї парк, милуючись краєвидами зробили безліч гарних фото, найвдалішими кадрами були знімки не тільки самого парку, а й моря, у хвилях якого виблискувала яскрава сонячна доріжка.
«Ще 43 роки тому тут було поле, а зараз – зелене місто з тематичними парками й красивою набережною. До моря – 5 хвилин з будь-якої точки міста, оскільки все Южне розташоване на одному квадратному кілометрі», – розповідала пані Лариса. Тому южненці, як і вся Україна, чекають Перемогу й роблять все можливе для її наближення та повернення своєму місту миру, злагоди й розвитку.
Фото Наталії Новак
Текст Ольга Нагорнюк, Наталія Новак
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
Немає коментарів:
Дописати коментар