"Я наче сиджу в бункері й через маленьке віконечко дивлюся на світ", - історія жительки Маріуполя

Журналістки Інтента поспілкувалися з авторкою щоденника.

Анжела Білодід - авторка маріупольського щоденника "Невигадана історія", який складається із записів подій та думок у шкільний зошит та фотографій від 24 лютого до 16 березня 2022 року. Виїхати раніше 14 березня було неможливо, гуманітарна катастрофа, постійні артилерійські та авіаційні обстріли в центрі Європи у 21 столітті.

Фото: Анжела Білодід

Фотоальбом-книжка "Невигадана історія": про що він?

Ми знаходились в Маріуполі 24 лютого, виїжджати не збиралися, тому що працювали в порту. Мій чоловік відповідальна людина, треба було організовувати поки був зв'язок доставлення хліба, борошна тощо. Згодом зв'язок взагалі зник. Вже 2 березня в Маріуполі видно підбили підстанцію і зникло світло, відповідно й вода, а увечері 6 березня зник газ. Ніяких благ цивілізації не стало. А під постійними бомбардуваннями ти знаходишся в такому стресовому стані, що плутаються думки, події. Ти собі не належиш, а намагаєшся вижити. І для того, щоб нічого не переплутати, а може для того, щоб самій не зійти з розуму я почала записувати у шкільний зошит. Спочатку, які за день відбулися події - досить стисло.

7 березня я перший раз вийшла з дому, до цього взагалі не виходила. Чоловік на машині їздив в порт, привозив їжу, був моїм зв'язком, зовнішнім світом. Бо мені було лячно, мене трусило всю, я плакала багато і весь мій світ замкнувся в одній квартирі. Коли трошечки стихало або віддалялося бомбардування, то виглядала з балкона, те що бачила іноді фотографувала телефоном. Наприклад, як привезли воду, велика така помаранчева машина, зазвичай з таких машин у нас поливали рослини.

Знайомство з Южним: коротка, але цікава екскурсія

За 40 кілометрів від Одеси розкинулось одне з наймолодших міст Півдня України – місто Южне.
В кінці 70-х років минулого століття в південному районі Одеської області почав будуватися припортовий завод. Тоді ж працівники Одеського припортового заводу на загальних зборах прийняли рішення про присвоєння назви селищу, що створювалося навколо.

Була внесена одна пропозиція назвати російською мовою селище Южне. Це було характерно для російськомовного середовища того часу. Наразі в місті тривають суперечки про доцільність перейменування Южного й слід відзначити, що саме нинішній колектив заводу виступає за те, аби назву міста переклали на Південне. Так пояснює їх позицію в цьому питанні директорка місцевого музею Тетяна Єрошенко.

В реалізації завдань проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву
демократію» командою ГО «ОІСТ» місто Южне та южненська громада обрані одними з пілотних. Тому знайомство з краєзнавчими особливостями та пам’ятними місцями Южного стало одним з перших заходів, що здійснили внутрішні переселенці в місті.

Лариса Шегіда, голова ГО «Центр соціального партнерства», яка мешкає в Южному, розповіла, що в Україні місто відоме передусім тому, що тут розташоване одне з важливих стратегічних підприємств, що мають значення для економіки і безпеки України – Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод». Підприємство розташоване на березі Малого Аджалицького лиману, в 35 км від Одеси. Загальна площа території становить близько 250 га.

Історія, яку має почути світ: маріупольський щоденник Анжели Білодід

Історія Анжели Білодід, викладена в короткому, але разючому за силою і трагізмом щоденнику розпочинається передмовою, де маріупольчанка згадує: «Коли 19 грудня 2021 року біля драмтеатру впала головна новорічна ялинка міста, я гнала від себе погані думки...Ну що поганого може статися з цілим містом у XXІ столітті?».

Але сталося. З усією країною, кожною громадою, з кожним українцем.

Анжела Білодід разом з чоловіком змогла виїхати з обстрілюваного, холодного, майже
замерзлого без опалення, світла та води міста 16 березня 2022 року. Дорога до Одеси була довгою та виснажливою. Дуже-дуже поступово родина Анжели адаптувалася до іншого міста, іншої громади, нового оточення.

Команда ГО ОІСТ познайомилися з цією сильною й талановитою жінкою ще у 2022 році, під час реалізації першого проєкту: «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», коли долучала до участі у творчих кластерах, до психологічного відновлення людей, які через російську агресію покинули свої домівки.

Ще в Маріуполі Анжела захопилася фотографією. Перша виставка її світлин відбулася в місті у 2012 році, а через п’ять років Анжела Білодід вже очолила міський народний фотоклуб «Берег». Тож серед найнеобхідніших речей, які похапцем збиралися під вибухи під час виїзду з Маріуполя опинився фотоапарат. І Анжела стала однією з найактивніших учасниць фотографічного кластеру, а також одеського міського клубу фотографів «Фотон-2».

Українська книга для бібліотек Херсонщини: акцію завершено, допомога триває

В листопаді 2022 року за ініціативи заступниці директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослави Різникової була оголошена акція, метою якої був збір українських книжок для знищених російськими окупантами бібліотек Херсонської області.
ГО ОІСТ в межах реалізації проєкту долучився до цієї ініціативи влітку 2023 року, коли багато людей, які самі втратили домівки, купили нові книги й принесли до бібліотеки.
Акція тривала, й нарешті 2 грудня 2023 року, коли «культурний десант» херсонців завітав до Одеси, відбулася передача книг безпосередньо представникам херсонських бібліотек.

Всього представниками громадських організацій, національно-культурних товариств, творчих
спілок, депутатів, науковців, дипломатів, родин, небайдужих мешканців Одещини було зібрано 1 558 примірників книг на суму 256 368 грн!

В урочистій атмосфері в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Грушевського за участі заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Дмитра Радулова, директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Олени Олійник, начальника управління культури Херсонської міської ради Світлани Думинської відбулася передача зібраних книжок.

Спеціальні уроки, поради, методи: як удосконалюється майстерність фотографів

Згадуючи теплі осінні дні й роздрукувавши світлини для чергової виставки, розповідаємо про заняття фотографічного кластера.

На одному з навчань, організованих ГО ОІСТ за підтримки магазину фототехніки Paparazzi, учасники вчилися працювати з витримкою. 

Цього разу у фокус фотокамер потрапили як самі учасники фотошколи та перехожі, які знаходилися у русі, так і автівки й трамваї, що рухалися вздовж вулиці. Метою фото майстри визначили різко спіймати об’єкт у русі при різній витримці.

Майстриня пані Інга розповіла як покращити світлину, зробивши темне фото світлішим і як варіювати кольори, користуючись налаштуваннями фотокамери.

Фотографам-аматорам пояснили як користуватися спеціальними фільтрами, щоб не було відблисків на фото, рекомендували користуватися блендою, щоб захистити фотокамеру під час падіння або удару, а також штативом, який фіксує камеру й дозволяє втілити чимало задумів фотографа. 

Під час фотовправ частина групи навіть лягала на тротуар і фотографувала іншу частину групи, яка швидко рухалася навколо пані Інги, намагаючись створити ефект розмиття, потім учасники мінялися ролями. Цікавою була й практика фотографування у польоті мокрого тенісного м’яча із краплинками води.

Таємниці фотомайстерності: нові знання та підтримка від Paparazzi

Кожен майстер своєї справи намагається постійно розвиватися, ставати кращим, пізнавати нові знання, досліджувати досвід інших та вдосконалювати свої вміння та навички.

Тому команда проєкту й учасники фотографічного кластеру охоче відгукнулися на пропозицію магазину фототехніки Paparazzi пройти курс навчання на його базі.

У навчанні, яке проводилось на безоплатній, благодійній основі за направленням Одеського інституту соціальних технологій узяли участь ВПО з Маріуполя Лідія Чала, Галина Бєлозерцева та Ірина Шатілова, а також Лариса Гордєєва з Голої Пристані та менеджерка проєкту Наталія Новак.

Фотонавчання проводила відома одеська викладачка фотомистецтва й фотографиня Інга Одарич. Проведення занять анонсувалися спільно з фотографом та відеографом, чоловіком пані Інги – Сергієм Пастерначенко.

Програма навчання включала чотири окремі майстер-класи, змістовно наповнені теоретичним й практичним матеріалом.

На першому стартовому занятті пані Інга розповіла про технічні можливості фотоапарата, про роботу діафрагми, про світлочутливість техніки та про наявні режими та налаштування фототехніки.

Нові інструменти для інтеграції ВПО у громади

Скоротити розрив між громадянським суспільством і владними інституціями допомагає активність та небайдужість громадян. Сприяння забезпеченню рівних і сприятливих можливостей для участі внутрішньо переміщених осіб в житті громад, що обрані ними для тимчасового чи постійного проживання – одне з головних завдань проєкту, що реалізує ГО «ОІСТ».

Маючи обмеження в застосуванні основних інструментів місцевої демократії, викликаних умовами воєнного стану, важливо використовувати ті з них, які можуть мати найбільше практичне застосування.

Тож експертно-методична, консультативна, навчальна підтримка щодо застосування певного інструментарію для інтеграції ВПО, запропонована фахівцями Міжнародного фонду «Відродження», була як ніколи на часі.

Команда проєкту їхала до столиці з метою повчитися нового, набратися позитивних вражень від спілкування з досвідченими та відомими представниками Фонду та колегами-активістами.

Команду проєкту на тренінгу представляли Алла Орлова, заступниця директора ГО «ОІСТ» і Наталія Новак, менеджерка проєкту. Від громадського сектору Одеси на навчання також прибула учасниця ГО «Змістом» Олена Хомут, що дозволило організаторам тренінгу вважати таку компанію «одеським десантом».

Тренінг проводився за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах проєкту «Європейське Відродження України».