У вересні вдалося презентувати ці напрацювання для громадського сектору Одещини та інших зацікавлених установ і організацій.
В межах втілення Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні освітніми та культурними закладами області керівник проєкту Андрій Крупник представив результати роботи проєкту з ВПО.
Захід відбувся в партнерській організації проєкту – Одеській обласній універсальній бібліотеці імені М. Грушевського із залученням 100 представників управлінь культури та публічних бібліотек громад області.
Розроблені Інститутом Рекомендації та Методики організації роботи з переселенцями базуються на аналізі таких джерел інформації:
- результатів опитування ВПО в Одеській області;
- дослідження стану соціальної адаптації та інтеграції ВПО у громадах;
- моніторингу сайтів громад Одеської області щодо висвітлення питань, які стосуються ВПО;
- аналізу запитів на інформацію від громад області за період з грудня 2022 року по серпень 2023 року;
- розробленого соціального каталогу для ВПО;
- аналізу нормативно-правової бази соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб національного рівня.
організацій було представлено Положення про Координаційну раду з питань соціальної адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, яка створена і діє при ГО «Одеський інститут соціальних технологій».
Основна увага в презентації Андрія Крупника була приділена організації роботи творчих кластерів як ефективних засобів соціально-психологічної адаптації переселенців. У процесі діяльності цих кластерів виявлені переваги такої роботи. «Арттерапія є потужним засобом психологічного й емоційного відновлення людей, які постраждали внаслідок окупації й шукають притулку в інших громадах», ‒ зазначив керівник проєкту.
На запрошення Благодійного фонду «Карітас» ОІСТ на засіданні круглого столу на тему: «Громади на шляху соціального згуртування: досвід, проблеми, рекомендації» поділився рекомендаціями щодо підтримки та адаптації переселенців.
Одним з напрямків діяльності БФ «Карітас» є встановлення діалогу в громадах, розробка механізмів налагодження такого діалогу між жителями громад, залучення мешканців до громадського життя, застосування в цьому процесі інструментів місцевої демократії.
«Соціальна згуртованість – фактор, вкрай необхідний як для подолання конфліктів, так і для налагодження співпраці переселенців з місцевою владою, місцевими мешканцями», – наголошували учасники обговорення.
Під час дискусії учасники звертали увагу на необхідності розширення організаційно-правової роботи зі створення громадських організацій на місцевому рівні, адже сучасний стан характеризується надто малою кількістю таких організацій на місцях, спрощення процедури їх реєстрації, встановлення тісніших зв’язків з адміністраціями громад.
«Особливо гострою є проблема згуртованості в тих громадах, де знаходиться значна кількість внутрішньо переміщених осіб. Це іноді призводить до нової напруги. Але там, де у ВПО бачать не тільки проблему, але й ресурс, де, працюючи з ними, долучають їх до життя громади, там вони стають ініціаторами цікавих і корисних справ», – констатували представники різних ОГС.
Ця думка збігалася з результатами дослідження, проведеного ОІСТ серед переселенців. Саме такі підсумки опитування ВПО презентував директор ОІСТ Андрій Крупник.
«Команда ОІСТ, реалізуючи проєкт по адаптації ВПО, переконалася: люди згуртовуються навколо того, що їм цікаве і потрібне. Тож їх зацікавлення і потреби варто вивчати при розробці місцевих програм розвитку громад. Треба забезпечити більш масову участь громадян у заходах, спрямованих на згуртування, причому допомагають саме такі з них, що адресовані одночасно і дорослим і дітям, куди охоче приходять батьки з дітьми», – ознайомлював присутніх з висновками роботи керівник ОІСТ.
Про напрямки роботи творчих кластерів як дієвого засобу підтримки ВПО, що практикується
ОІСТ розповіла присутнім його активна учасниця Ольга Нагорнюк.
«Емоційний стан людей, що знайшли тимчасовий прихисток у нових для себе місцях проживання та їх адаптація в нові громади на принципах рівності, відкритості, толерантності залежить від багатьох факторів.
Насамперед ‒ це матеріально-економічні (житло, виплати, гуманітарна допомога); соціально-юридичні (оформлення відповідних документів), працевлаштування (пошук роботи, відвідування курсів, семінарів, навчання), доступ до освіти та охорони здоров'я, надання культурних послуг.
Саме на останньому факторі зосередили свої зусилля учасники проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію», обравши створення творчих кластерів для ВПО як засіб їх адаптації до життя у нових громадах.
Тому починаючи з березня 2022 року командою проєкту організовано та проведено понад 50 занять і майстер-класів творчого спрямування», – зазначалося в розповіді. Такі заходи відбулися в межах роботи краєзнавчого, фотографічного, образотворчого, літературного кластерів.
Окремо наголошувалося на такому позитивному аспекті роботи в межах проєкту, як залучення ВПО до активного громадського життя. Громадянське суспільство недарма називають третім сектором держави. А в умовах війни громадський сектор продемонстрував свою єдність та солідарність, консолідувавши мільйони людей у боротьбі з ворогом.
«Тому залучення переселенців до прийняття рішень – в пріоритеті завдань проєктів ОІСТ. Шлях від ідеї створення громадської організації підтримки переселенців до її реєстрації та отримання документів виявився довгим і тернистим. Але результат того вартував: 24 травня 2023 року ГО «Сприяння ВПО «Подолання» влилася до громадського сектору суспільства. Попереду – робота із залучення нових учасників, участь в житті громади через інструменти місцевої демократії, пошук грантових заявок», – підкреслив Андрій Крупник.
Таким чином, досвід проєкту свідчить, що стимулювання культурного та соціального життя людей, які опинилися через військову агресію рф в нових громадах, їх залучення до різноманітних мистецьких акцій, проєктів, заходів, організація спортивних змагань, волонтерської роботи може сприяти їх швидкішої інтеграції та формуванню позитивно налаштованої спільноти.
Представники громадського сектору міста відзначили корисний та цікавий досвід ОІСТ щодо роботи з ВПО та зазначили, що практика волонтерського руху, участь в культурно-масових заходах, створення громадських угруповань серед переселенців мають бути пріоритетними завданнями суспільства.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Інституалізація процесів адаптації ВПО у громадах через місцеву демократію», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
Немає коментарів:
Дописати коментар